ШНИРІВ

EnglishRussian
Ви знаходетесь тут: ГОЛОВНА ПРОСВІТА

Діяльність товариства “Просвіта” в селі Шнирів

PDFДрук
Написав Василь Макар

Нелегкий і тернистий шлях подолала “Просвіта” від часу свого заснування до повного розквіту.
Якщо у Львові і сусідніх з ним селах діяльність “Просвіти” мала добре підготовлений і сприятливий для розвитку ґрунт, то у більш віддалених, а особливо приграничних повітах, до якого належав і Бродівський, розвиток просвітницької діяльності був дуже ускладнений.
Головною перепоною у розвитку “Просвіти” стало москвофільське товариство ім. Кончаковського.
До 1900 року читальня товариства ім. Качковського були майже в кожному селі повіту, водночас читальні товариства “Просвіта” діяли лише в 14 населених пунктах. З 1900 по 1914 рік їх кількість зросла до 20, але більшість із них не мала власного приміщення.
З-поміж сіл Брідщини с. Шнирів було одним з сіл, де ідеї москвофільства активно підтримувалися. Про це говорить той факт, що в селі читальня товариства ім. Качковського діяла до початку І світової війни. Активісти-москвофіли активно протидіяли проникненню національних ідей, пропагованих “Просвітою”, серед селян. Проте незважаючи на їхній активний спротив, що іноді доходив і до фізичного протистояння, все більше і більше селян сприймало ідею національного відродження. І лише в 1911 році з неймовірними труднощами, долаючи протидію москвофілів, національно свідомі селяни с. Шнирева заснували читальню товариства “Просвіта”. Активну допомогу жителям села надали просвітяни із сусідніх сіл Клекотова і Білявців, де читальні “Просвіти” діяли ще з 1900 року. Не маючи ні власного будинку, ні достатніх коштів, ні досвідчених кадрів читальня до 1914 року не могла проводити належної культурно-просвітницької діяльності серед шнирівчан.
Дальшому розвитку “Просвіти” на теренах повіту перешкодив початок австро-російської війни. Шнирів як і більшість прикордонних сіл потрапив у зону бойових дій, тому всіх жителів було евакуйовано в Австрію, м. Гмінд. Проте частина проросійськи налаштованих шнирівчан подалися на схід, на Велику Україну під опіку своїх “великоруських братів”. І цей факт позитивно вплинув на розвиток і поширення просвітянських ідей в наступні післявоєнні роки на теренах нашого села.
З ініціативи групи патріотично налаштованих селян, зорганізованих парохом села о. Петром Мінком, було відновлено діяльність товариства “Просвіта” у 1921 році.

Детальніше...