ШНИРІВ

EnglishRussian
Ви знаходетесь тут: ГОЛОВНА ІСТОРІЯ ШКОЛИ

Історія школи

PDFДрук
Написав Макар Василь

Перша письмова згадка про існування школи з селі Шниреві припадає на кінець XVIII століття, коли після розпаду Польщі у 1772 році Галичина опинилася в складі Австрійської імперії. Цісар Австрії Йосиф ІІ , бажаючи вивчити стан господарства новоприєднаних земель, провів ряд відповідних заходів. Зокрема було проведено перепис населення (1772–1774), а патентом від 11.04.1785 року було покладено початок створенню Йосифінського кадастру. Саме в цьому документі, переглядаючи подвірний список селян с.Шнирева станом на 11.01.1778 року, знаходимо запис, що в хаті Василя Надворського діяла дяківська школа .Зараз важко встановити чи був Надворський саме тим дяком, який навчав дітей грамоти, чи його хата винаймалася громадою для потреб школи... Але можна стверджувати напевне: школа в селі була і вчив дітей сільський дяк.
Як правило в ті часи чи не єдиними грамотними людьми в селі були священник і дяк. Саме тому селяни, що хотіли вчити своїх дітей грамоти, віддавали їх в науку до дяка за невелику плату. Оскільки навчання було необов’язковим, то і більшість мешканців нашого села залишалися неписьменними.
Варто зауважити, що після приєднання Галичини до Австро-Угорщини, українці (русини) отримали кращі умови для національного розвитку, ніж було в Польському королівстві. Австрійський уряд намагався зрівняти українське населення в правах з іншими національностями держави та піднести його культурно-освітній рівень.
На наших землях австрійська влада почала організовувати німецькі школи. Перший губернатор Галичини граф Перген вважав,що взагалі не існує ніякої іншої освіти, окрім німецької. Однак цісарський патент від 6.02.1792 року постановив учити українських дітей їх рідною мовою, хоча би двічі на тиждень: вівторок і четвер. Окрім того була запроваджена шкільна повинність. Проте провокатори ширили "татарську вістку", що всіх письменних хлопців посилатимуть на службу до султана, тому люди ламали шкільну повинність. Отже, в кінці XVIII ст. розвиток шкільництва у Галичині було штучно призупинено і питання народної освіти було відсунуто на задній план.

Детальніше...